Запрошує Олег Ващенко

Російська мова | Головна | Реєстрація | Вхід
Середа, 24.10.2018, 04:35
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Підменю сайту
Російський рок [6]
Друзі сайту
Хто тут?


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Послухати » Російський рок

РОК-ГУРТ "АРИЯ"


Перша моя історія про музику буде про гурт "АРИЯ". Це не тому, що його назва починається на першу літеру алфавіту, а тому, що "АРИЯ" була першою рок-групою, записи якої потрапили до мене.
Це зараз є телебачення, радіо, вірніше, вони були і тоді, але формат мовлення не дозволяв знайомитися з рок-музикою. А ще вечорами діставав стару радіолу, заплутував кімнату дротом антени і слухав на ВВС "Сєвооборот" Сєви Новгородцева. Там почув DIO, Accept, Doors і багато іншого.
А ось "АРИЯ" потрапила до мене, коли я вже після школи поступив до технікуму, а там майже вся група перлася за "важметом”. Пісні "АРИИ" мені сподобалися, виписав поштою ще бобіни з їх альбомами і слухаю ... "АРИЮ" до сих пір!

"Дай жару!":

Історія гурту

Передісторія

Майбутні музиканти «АРИИ» Віталій Дубінін і Владімір Холстінін познайомилися під час навчання в МЕІ, де створили любительську рок-групу «Волшебные Сумерки». Дубінін спочатку був співаючим басистом, потім на роль вокаліста був запрошений Артур Беркут. (Він потім у 2002 році знову прийде до складу). У 1982 році Дубінін покинув групу, щоб закінчити освіту. Незабаром Беркут отримав запрошення на місце вокаліста в популярній арт-рок групі «Автограф», і « Волшебные Сумерки» розпалися. Холстінін разом з бас-гітаристом Аліком Грановскім стали учасниками групи «Альфа», що виконувала хард-рок. Група проіснувала всього кілька років. В період боротьби з самодіяльними колективами в 1982-84 роках музиканти були змушені шукати роботу в офіційних ВІА. Холстінін, Дубінін і Грановскій приєдналися до ВІА «Поющие сердца» в 1985 році. Туди ж з ВІА «Лейся, Песня» перейшов Валєрій Кіпєлов. Дубінін залишив «Поющие сердца» через кілька місяців, щоб вчитися на вокаліста в Академії ім. Гнесіних.

Рання історія

Алік Грановскій

Граючи в «Поющих сердцах», Холстінін і Грановскій паралельно створили сайд-проект: групу, яка повинна була виконувати хеві-метал. Менеджером і художнім керівником нового колективу став Віктор Векштейн, директор «Поющих сердец», який надав музикантам свою студію. Назву групи придумав Холстінін, вибравши його навмання як таку, що зручно перекладається латиницею (за однією з версій, у нього була японська гітара марки Aria). Також, за однією з версій, важливим фактом при виборі назви стала легкість її скандування. Завдяки цьому музикантів і шанувальників групи згодом стали називати «арійцями». Векштейн, Холстінін і Грановскій почали підбирати склад групи. У цей період у нього пробувалися гітарист Сєргєй Потьомкін (екс-«Альфа»), вокаліст Николай Носков (потім - «Парк Горького»), клавішник Алєксандр Мясников (екс-«Акцент»). У лютому 1985 постійним вокалістом Арії був затверджений Валєрій Кіпєлов (екс-«Лейся, Песня»). Ударником став звукоінженер «Поющих сердец» Алєксандр Львов, клавішником і бек-вокалістом - Кірілл Покровскій.
Днем народження групи самі музиканти називають 31 жовтня 1985 року, коли була закінчена робота над альбомом «Мания величия (Манія величі)». Матеріал, випущений самвидавом на магнітній касеті, являв собою традиційний хеві-метал в дусі модних на той час англійських і американських груп типу Iron Maiden і Black Sabbath. Альбом був записаний лише з одним гітаристом в складі - Холстініним. Для концертної діяльності був запрошений другий гітарист, Андрєй Большаков (екс-«Зигзаг», екс-«Коктейль»). Крім того, Ігорь Молчанов (екс-«Альфа») замінив за ударними Львова, що залишився звукооператором групи.
Перший концерт "АРИИ” пройшов в БК МАІ 5 лютого 1986 року, на розігріві у самих себе як «Поющих сердец». У тому ж році група, вже сольно, взяла участь у фестивалях «Рок-панорама-86» і «Литуаника-86». На фестивалях група була зустрінута схвально і відразу завоювала кілька премій і деяку андеграундну популярність.
Другий альбом "АРИИ”, «С кем ты? (З ким ти?)», був записаний в наступному році. Він відрізнявся від першого більш важким звучанням. Більшість композицій була написана Большаковим, шанувальником Judas Priest, під впливом стилю цієї групи. Автором текстів до більшості пісень (крім «Без тебя» - Маргарита Пушкіна - та інструментальної «Память о...») був Алєксандр Елін, з чим пов'язана гостро-соціальна і антивійськова тематика альбому («Воля и разум», «Встань, страх преодолей», «С кем ты?», «Игры не для нас»). Колишній ударник групи Алєксандр Львов знову виступив у ролі звукоінженера.
Після ряду аншлагових концертів в «АРИИ» відбувається конфлікт між новим гітаристом Андрєєм Большаковим і менеджером Віктором Векштейном. Більша частина групи, крім Холстініна і Кіпєлова, стає на бік Андрєя і розриває відносини з Векштейном, але Віктор зберігає права на назву. Грановскій, Большаков, Молчанов і Покровскій створюють групу "МАСТЕР" і в 1987 році випускають дебютний однойменний альбом, що містить у тому числі кілька пісень, написаних ними для "АРИИ”.

Склад з Мавріним



Удалов, Маврін, Дубінін, Кіпєлов і Холстінін.

1988 рік. Валєрій Кіпєлов і Владімір Холстінін залишаються у «АРИИ». В колектив запрошують басиста Віталія Дубініна, який грав з Холстініним і Беркутом в «Волшебных Сумерках» і «Альфе» ще на початку 80-х, а також гітариста Сєргєя Мавріна і барабанщика Максіма Удалова (обидва - екс-«Черный кофе» і «Металлаккорд»). У 1987 році новий склад "АРИИ” записує альбом, який спочатку повинен був називатися «На службе силы зла». Це був перший альбом, виданий державним монополістом компанією «Мелодия», тому в нього були внесені суттєві зміни: альбом був перейменований в «Герой асфальта» і обкладинка змінена відповідно, деякі тексти піддані цензурі. У кінцевий варіант альбому не увійшла через об’єм платівки композиція «Дай руку мне» - пізніше вона була видана на збірниках "АРИИ” «Штиль» і «Легенды русского рока». Наклад третього альбому на вінілі склав більше 1 000 000 примирників і розійшовся за кілька місяців. Диск вважається одним з кращих в історії групи, його часто включають в число «класичних» для «АРИИ». На пісню «Улица Роз» було знято перший в історії групи відеокліп.

Протягом 1987-1988 років "АРИЯ" здійснює гастрольний тур по всьому СРСР і першу поїздку за кордон, в Німеччину, де виступає на фестивалі «Дні Стіни» в Берліні. Газети називають "АРИЮ” «російським Iron Maiden» і «козаками з гітарами». У цей час відношення учасників групи з менеджером знову і остаточно зіпсувалися. Музиканти наполягали на записі нового альбому, у той час як Векштейн вимагав нових концертних турів. У жовтні 1988 року з причини конфлікту «АРИЮ» залишає Удалов і в листопаді замість нього запрошують Алєксандра Манякіна. В той час Удалов залишається в групі звукоінженером. У 1989 році група випускає черговий альбом під назвою «Игра с огнем» з Юрієм Фішкіним в якості менеджера. Віктор Векштейн зберіг формальні права на назву, внаслідок чого група весь рік виступала як «Ария-89». Проте Віктор так і не пред'явив групі претензій на назву, а через рік загинув.

Сєргєй Маврін

На початку 90-х років через економічну кризу група зазнала спад у своїй діяльності, різко знизивши кількість концертів. Музиканти змушені шукати додаткові джерела заробітку. Кіпєлов в цей період працював сторожем, Холстінін - займався приватним візництвом. У 1990 році Дубінін і Маврін підписують контракт з групою «Lion Heart» і на деякий час їдуть в Мюнхен (у складі групи їх замінювали сесійні Горбатіков і Булкін), але повертаються в групу в серпні. Після святкування п’ятирічного ювілею і декількох живих концертів група починає працювати над своїм п'ятим альбомом «Кровь за кровь», який був випущений в 1991 році. У 1994 році була заснована своя власна студія «ARIA Records» і підписаний п'ятирічний контракт з компанією «Moroz Records». На цьому лейблі влітку 1994 року було перевидано перші п'ять альбомів групи, включаючи ранні, невидані, «Мания величия» та «С кем ты?». Оформлення альбомів виконав художник Васілій Гаврілов.

«Смутное время»: другий розкол

У вересні 1994 року був здійснений двотижневий тур по Німеччині в семи містах, включаючи виступ в берлінському Хард-рок-кафе. З вини організаторів, тур проходив у жахливих умовах і не приніс «арійцям» ні копійки. Скандал з організаторами відбився і на стані справ у групі.
Після закінчення туру Валєрій Кіпєлов фактично залишив групу: перестав з'являтися на репетиціях і запису альбому в студії, і провів декілька концертів з групою "МАСТЕР". У грудні Алєксєй Булгаков (вокаліст і лідер гурту «Легион») пробувався як заміна Кіпєлову. У січні 1995 року Сєргєй Маврін покинув колектив, заявивши, що відмовляється продовжувати виступи без Кіпєлова. На місце Мавріна, спочатку як сесійний музикант, був запрошений Сєргєй Тєрєнтьєв, згодом він став постійним членом групи.
Кіпєлов і Маврін кілька місяців виступали удвох з програмою «Назад у Майбутнє» з кавер-версіями пісень іноземних рок-груп (Slade, Black Sabbath та ін.), а також з піснями «АРИИ». Існує бутлег одного з таких концертів. Але проект не увінчався успіхом, і в кінці 1995 Кіпєлов повернувся в "АРИЮ” під загрозою санкцій за зрив угоди з боку компанії Moroz records. Він записав вокальні партії для нового альбому «Ночь короче дня», випущеного в вересні 1995 року. «АРИЯ» провела серію концертів в московському регіоні з Сєргєєм Задорой в якості нового менеджера, записавши концертний альбом «Сделано в России», що став лідером чартів. У 1997 році Кіпєлов і Маврін знову об'єднали зусилля, записавши в дуеті альбом «Смутное время», в якому взяв участь і Алік Грановскій. Дубінін і Холстінін записали свій власний, названий «АваРИЯ», де Віталій брав участь також і як вокаліст.

Склад з Тєрєнтьєвим

Сєргєй Тєрєнтьєв, що спершу просто заміняв Мавріна, незабаром закріпився у постійному складі групи і почав активно писати пісні. У 1998 році "АРИЯ" випустила альбом "Генератор зла", де вперше були присутні пісні Тєрєнтьєва і вперше не були вказані продюсери (продюсерами попередніх альбомів були Дубінін і Холстінін). Тур в підтримку альбому ледь не був зірваний через аварію, в яку потрапив ударник Манякін, тому протягом півроку його замінює Максім Удалов. У 1999 р. вийшла книга «Ария. Легенда о динозавре», автори якої - Ділан Трой, Маргаріта Пушкіна і Віктор Троєгубов - спробували написати «реалістичну» біографію групи, в якій підвищена увага приділялася конфліктам між музикантами і різноманітним курйозам. У 2002 вийшла ще одна книга про групу «Ария Маргариты» Маргаріти Пушкіной, де, крім історії групи, розповідались подробиці написання Пушкіною текстів.

Дубінін і Холстінін

До кінця 1990-х років пісні «АРИИ» рідко транслювалися по центральних радіостанціях. Першим вирішило включити «АРИЮ» в регулярну ротацію «Наше радио» на чолі з Міхаілом Козирєвим. Вже в 2000 році сингл «Потерянный рай», приніс групі успіх в чарті «Нашего радио», а кліп на цю пісню вперше вивів групу на канал MTV Росія. Загальний формат як «Нашего радио», так і MTV Росія був орієнтований на широке коло слухачів і в цілому був досить далеким від рок-музики 80-х, у стилі якої група продовжувала грати. Тим не менш, ротація на цих медіаресурсах дозволила групі знову досягти популярності і придбати шанувальників серед нового покоління слухачів.
У цей час «обличчям» групи став Валєрій Кіпєлов, давав інтерв'ю від імені всього колективу. У 2001 році "АРИЯ" випустила альбом «Химера», на обкладинці якого вперше з'являється талісман групи - Жорік, написаний художником Лео Хао. Пісні «Штиль», «Небо тебя найдет» і «Осколок льда», відразу ж потрапили в ротацію радіостанцій та повторили успіх «Потерянного рая». В підтримку альбому "АРИЯ” провела тур з участю Удо Діркшнайдера (Udo Dirkschneider) в якості гостя. Група стала хедлайнером фестивалю «Нашествие-2001», де виступала разом з симфонічним оркестром «Глобалис» Константина Кримца, диригента, відомого оригінальною зовнішністю і експресивною поведінкою, придатними для рок-шоу. У 2002 році група зробила тур з «Глобалисом», який отримав назву «Класична Арія».

Судний день

Наприкінці 2001 року напруження у взаєминах між музикантами наростало. Зі слів Валєрія Кіпєлова, нездорова атмосфера в групі була вже під час запису альбому «Химера», де кожен автор записував і зводив свої пісні окремо. Він запропонував Дубініну і Холстініну на час припинити діяльність групи і зайнятися сольною творчістю. Ті відмовилися, так як матеріал для нового альбому був вже майже готовий. Тоді Кіпєлов відмовився від участі в запису альбому. Сєргєй Тєрєнтьєв, Алєксандр Манякін і менеджер групи Ріна Чі підтримали Кіпєлова, виступивши проти двох лідерів групи і продюсерів Юрія Соколова і Сєргє
я Шуняєва. Дубінін і Холстінін, у свою чергу, звинуватили Кіпєлова у зриві запису альбому і видання старих альбомів в Німеччині, а також менеджера групи Ріну Чі - у тому, що вона підбила Тєрєнтьєва і Манякіна на розрив з групою.
Виникало також питання про права на назву «АРИЯ». Кіпєлов в інтерв'ю заявляв про якусь «джентльменську угоду» про те, що ніхто не буде використовувати його в подальшій кар'єрі. Він також приписував колегам плани виступати під назвою «Химера», на честь останнього альбому. Дубінін і Холстінін категорично відкидали такі наміри, наполягаючи, що права на назву належать їм, і що це питання було врегульоване - за словами Дубініна «ми з ним вирішували якісь питання, що стосуються назви, Валєра був у курсі всього», «На переговорах у Шуняєва ми запропонували йому стати співвласником назви.» Група під назвою «Химера» дійсно була заснована в 2002 році за підтримки Алєксандра Еліна і «арійців», але ніхто з них ніколи не виступав в ній. В той же час, вокаліст «Химери», Андрєй Храмов, провів один концерт з Дубініним, Холстініним і Удаловим, виконуючи «арійські» пісні. Останнім релізом старого складу був альбом рідкісних треків і каверів «Штиль». У серпні пройшов прощальний тур групи «Зелена Миля». Після фінального концерту 31 серпня 2002 року в Лужниках, який отримав назву «Судний день» (що дало ім'я події розколу), Кіпєлов, Тєрєнтьєв і Манякін покинули "АРИЮ”. На наступний день, включивши в свій склад Сєргєя Мавріна і Алєксєя Харькова, вони оголосили про створення нової групи під назвою «КИПЕЛОВ». Холстінін зробив у вересні спробу повернути Кіпєлова в групу, Валєрій приходив в студію на переговори, але відмовився возз’єднуватися без Тєрєнтьєва і Манякіна, які не були запрошені.

Склад "АРИИ" Артур Беркут і Максім Удалов



Незважаючи на чутки про припинення існування групи, у листопаді 2002 року було оголошено новий склад «АРИИ». Колишній музикант "МАСТЕРА" Сєргєй Попов став другим гітаристом, Артур Беркут (екс-«Автограф», екс-«Маврик») був запрошений в якості нового вокаліста, в «АРИЮ» також повернувся барабанщик Максім Удалов. 5 грудня нова "АРИЯ” випустила сингл «Колизей», що передував альбому «Крещение огнем». Реліз став успішним, пісні «Колизей», «Там, Высоко» і «Крещение огнем» досягли перших місць в рок-чартах. Також було знято кліп на пісню «Колизей», який транслювався по MTV Росія і дійшов до першого місця в хіт-парадах каналу.

"Колизей":

Однак частина старих фанатів не прийняла зміну вокаліста, вважаючи, що голос Беркута не відповідає музиці «АРИИ». Беркут і Холстінін взяли участь в «Ельфійському рукопису» (2004 р.), метал-опері групи «Епидемия». Артур зіграв роль Ірдіса, ельфійського чарівника, в той час, як Владімір зіграв на мандоліні і виступив в ролі продюсера опери. У 2007 році Артур знову виконав партію Ірдіса в продовженні опери, «Ельфійський Рукопис 2: Легенда на всі часи», а також заспівав дуетом з Кіпєловим у проекті Маргаріти Пушкіной «Династия посвященных».
В 2005-06 роках "АРИЯ" відзначила свій двадцятирічний ювілей новим концертним туром, спільно з групою «Маврик». Колишні учасники групи були запрошені для участі у святковому концерті в Лужниках. "МАСТЕР" і Сєргєй Маврін відгукнулися на запрошення, Кіпєлов же відмовився через щільний графік власного туру. За цей тур в 2007 році "АРИЯ” була удостоєна премії журналу Fuzz в номінації «Краща Live-група року». «Ювілейна» версія пісні «Воля и Разум», записана за участі Констінтіна Кінчєва, братів Самойлових, Юрія Шевчука, Вячєслава Бутусова, а також Мавріна і автора пісні Большакова, дісталася до перших рядків у «Чартовій дюжині». В цей же час музиканти підписали довгостроковий контракт з лейблом CD Maximum, який, за їх словами, надав більш вигідні умови ніж Moroz records, з яким вони співпрацювали останні десять років. Наступний альбом «АРИИ», «Армагеддон», вийшов у вересні 2006 року. Для його створення група запросила двох нових авторів текстів - Ніну Кокорєву та Ігоря Лобанова (КЕШ, вокаліст альтернативної групи СЛОТ), а Беркут дебютував як композитор. Пісні «Чужой» і «Свет былой любви» очолили «Чартову дюжину».
У 2007-08 "АРИЯ” провела концертний тур, присвячений 20-річчю альбому «Герой Асфальта». На заключному концерті туру в Москві і Санкт-петербурзі взяли участь Кіпєлов і Маврін в якості гостей (у тому ж році цей концерт був випущений на DVD і CD).
03.10.08 стартував тур «Дай Жару». Під час туру "АРИЯ” виконувала пісні, які не виконувала давно, або не виконувала взагалі з моменту написання. Тур дуже вдало завершено концертом в Москві
22.05.09. За словами Віталія Дубініна, новий альбом вийде не раніше 2010 року. Створення пісень для нього вже почалося, першою з них стане «Поле битвы», випущена на синглі в листопаді 2009 року. «АРИЯ» стала першою (і, на думку деяких, єдиною) загальнонаціонально відомою і комерційно успішною метал-групою в СРСР і Росії. За опитуваннями, «АРИЯ» входить в десятку найпопулярніших рок-груп Росії. Успіх «АРИИ» неабиякою мірою сприяв розвитку відповідного напряму «важкої» музики в Росії. «АРИЯ» - одна з небагатьох російських рок-груп, відомих і гастролюючих за межами колишнього СРСР.

Після відходу з "АРИИ" Артура Беркута довгий час зберігалася інтрига, хто прийде на його місце. Це був Міхаіл Житняков, екс-вокаліст групи "Гран-Куражъ".

"Ночь короче дня":


Стиль

Основним жанром «АРИИ» є традиційний хеві-метал у його «англійській» школі: «галопові» гітарні рифи, високий проникливий вокал, тривалі гітарні соло. Група починала грати, наслідуючи таких класиків хеві-металу, як Iron Maiden, Black Sabbath, Deep Purple, Judas Priest. Через це критики звинувачували «АРИЮ» в епігонстві і неоригінальності, а також запозиченні музичних ходів у цих груп. Самі музиканти спростовують подібні звинувачення. Владімір Холстінін в інтерв'ю Ділану Трою: Більшість наших в музиці не тямлять. Почули один раз - «Iron Maiden», і давай нас схиляти. Триольный ритм грали ще «Deep Purple», масу аналогічних моментів можна знайти і в «Jethro Tull». Ось хоч би раз написали, що я здер щось у «Jethro Tull». Хоч якесь різноманіття... Оригінальна логіка: а коли б «АРИЯ» грала кондовий рок-н-рол, то виходить, що ми обкрадаємо Чака Беррі? У всьому світі дискусія на цю тему давно закінчена. Віталій Дубінін в книзі «Легенда о динозавре» відзначив співучість і мелодизм вокальних ліній пісень «АРИИ», властиві російській народній пісенній традиції, що суттєво відрізняє музику групи від тих же Iron Maiden.
У наступні роки стиль групи став більш самостійним. На думку колишнього гітариста групи, Большакова, своїм успіхом "АРИЯ” зобов'язана композиторському таланту Віталія Дубініна: «Адже все-таки головний композитор „АРИИ" - Віталій Дубінін. Холстінін придумує ефектні рифи, Дубінін же просто чудовий мелодист... Його мелодії змахують на традиційні наші російські пісні під гітару». Холстінін також визнав, що група використовує «російські гармонійні і мелодійні оберти». Тоді ж у «АРИИ» з'явилася схильність до ліричним рок-балад, завдяки яким багато в чому групі вдалося завоювати широку популярність. Балади «Потерянный рай», «Штиль», «Осколок льда» транслювалися радіостанціями, в той час як більш "жорсткі” композиції здебільшого залишалися «неформатом». Зі зміною складу і приходом нового вокаліста (Беркута) в репертуарі «АРИИ» знову почали переважати «важкі» композиції, а також з'явилися деякі елементи пауер-металу.

Тематика

Тематика текстів «АРИИ», які складаються професійними поетами, близька до традиційної для хеві-метал. Серед постійних тим - звернення до теми війни, історії, релігійної містики і жахів, а також любовної лірики. Однією з постійних тем є тема Апокаліпсису, Кінця Світу або руйнівної катастрофи, представлена майже на кожному альбомі в різних варіаціях («Это рок», «Воля  и разум», «На службе силы зла», «Смотри!», «Ворон», «Последний закат»). Тексти перших двох альбомів були написані поетом Алєксандром Єліним. Вони мали часто гостросоціальний ухил, але при цьому піддавалися цензурі. В результаті, традиційна для хеві-метал військова тематика представлена як антивійськова, лякаюча жахами війни. Ця тенденція продовжилася на перших альбомах групи "МАСТЕР", куди перейшли Єлін і частина «арійців».
Алєксандр Єлін в інтерв'ю utro.ru: Тексти першого і другого альбому мали явно виражену соціальну і антивоєнну тематику. Чому так вийшло, було якесь «соціальне замовлення»? АЄ: Так, тоді треба було перевіряти тексти на комісії від Мінкульту... Тексти під це треба було написати такі, щоб не «зламалися» шанувальники хеві металу -, не було схоже на тексти, скажімо, ВІА «Самоцветы» - і в той же час щоб вони проходили цензуру. Тому вибір антивоєнної тематики був абсолютно свідомим. Ми у своєму колі з часткою іронії називали все це «Червоним металом» - рок-музиканти взагалі повинні ставитися до своїх текстів з часткою іронії. Тобто героїка-патетика була з деякими «червонуватим» відтінком - це був єдиний можливий спосіб якось дійсно «вистрілити». Що, загалом, і вийшло. Беркут в масці льотчика виконує пісню «1100». Костюмована вистава пісень стала візитною карткою «нової» "АРИИ".
Зі зміною текстовика на Маргаріту Пушкіну в репертуарі «АРИИ» з'явилися пісні містичного, релігійного і хоррор-ухилу (такі як «На службе силы зла», «Игра с огнем», «Антихрист», «Зомби»). Піком цієї тенденції став альбом «Кровь за кровь», повністю присвячений темі надприродного. У період кінця 90-х у групи з'явилося більше ліричних повільних пісень, до яких писалися відповідні тексти про любов і долю («Потерянный рай», «Осколок льда», «Закат»).
З посиленням звучання на альбомах Беркутом, а також з поверненням Єліна і приходом Кокорєвої і Лобанова, у групи з'явився ухил в історичну військову тематику («Колизей», «Кровь королей», «Крещение огнем», «Страж Империи»). На презентації альбому «Армагеддон» арійці провели костюмоване історичне шоу. Про тексти «АРИИ», їх значення і процес написання, чорнові варіанти пісень написана книга Маргаріти Пушкіной «Ария Маргариты».
Всі тексти «АРИИ» написані і виконуються російською мовою. Однак існують англійські версії кількох пісень. В альбом «Штиль» увійшла пісня «You’d Better Believe Me», написана на музику «Не хочешь - не верь мне». У 2004 році на фестивалі «Рокфест» в Москві, де виступали в основному зарубіжні виконавці (Helloween, Masterplan) арійці представили англомовну програму з переведених пісень, у тому числі «Колизей», «Штиль», «Тореро».

Категорія: Російський рок | Додав: Олег (07.09.2012)
Переглядів: 760 | Теги: російський рок | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
З фотоальбому
Географія відвідувачів
Free counters!
Орфографія
Система Orphus

Copyright Олег Ващенко © 2008-2018 | Створити безкоштовний сайт на uCoz