Запрошує Олег Ващенко

Російська мова | Головна | Реєстрація | Вхід
П`ятниця, 16.11.2018, 03:16
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Підменю сайту
Визначні місця [38]
Здоров'я [1]
Програми для ПК [1]
Друзі сайту
Хто тут?


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Дізнатися » Визначні місця

ЧИЛТЕР-МАРМАРА І ЭСКІ-КЕРМЕН
Дістатися до «печерного міста» Ескі-Кермен на індивідуальному транспорті краще всього через село Красний Мак, повернувши праворуч (якщо їхати з боку Холмівки або Танкового) або ліворуч (якщо їхати з боку Тернівки) біля пам'ятника «з журавлями».



Потім на сусідній вулиці повернути ліворуч і їхати ще 5 км асфальтом, потім ґрунтівкою на південний захід. На рейсових автобусах також потрібно доїхати до зупинки Красний Мак, вийти біля пам'ятника і йти пішки за вказаним маршрутом.



Я пропоную пішим туристам варіант трохи важчий, зате цікавіший.
З автобуса треба вийти за селом Тернівка (якщо їхати з боку Красного Маку) або перед селом (якщо їхати з боку Севастополя) у Т-подібної розвилки. Далі потрібно 2 км йти до теплиць.



За теплицями повертаємо праворуч і впираємося в гору. Ґрунтова дорога йде трохи праворуч, а нам потрібно йти вгору по вузькій стежці. Підйом дуже крутий, стежка йде серед дерев. На деревах є позначки «До монастиря» або знаки православного хреста.



Піднявшись на гору, виходимо до монастиря.



Раніше тут знаходився печерний монастир Чилтер-Мармара. Назву він отримав, швидше за все, від Чилтер-Кая ("Дірява Скеля"), як виглядає засіяний печерами схил, і стародавнього поселення Мармара біля підніжжя гори. Дату заснування і існування монастиря вчені досі точно не встановили, десь в межах VIII-XII ст. У чотири яруси розміщуються залишки печер, які служили церквами, келіями і як господарські приміщення. Зараз тут знаходиться Печерний чоловічий монастир Преподобного «Сави Освяченого» УПЦ МП.



Доступ в келії та інші приміщення обмежений. Можна вільно відвідати церкву.





Через прорубаний в скелі прохід по дерев'яних сходах проходимо вгору на плато. Звідси відкривається гарний вид на Тернівку. На плато знаходяться господарські споруди, що відносяться до монастиря.



Тепер потрібно пройти по схилу на схід 100 м і повернути ліворуч у ліс. Дорога йде на північ, трохи вниз. Нікуди не повертаємо, йдемо прямо, і через 1,5 км дорога виходить до окремо розташованого будинку. Якщо тепер піти уздовж лінії електропередач, то огинаючи Ескі-Кермен зліва по балці Джурла, вийдемо до його північної частини.



Але краще взяти правіше і почати огляд з півдня.
Ескі-Кермен («Стара Фортеця») був заснований в кінці VI ст., а в XV ст. повністю залишений жителями. Столова гора, на якій розташовані фортеця і городище, має схили заввишки до 70 м. Стіни потрібно було будувати лише на декількох невеликих ділянках. Роль веж грали скелясті миси, що виступають за межі плато.
На схід від південного краю плато знаходиться храм «Трьох Вершників». До нього веде стежка. Храм отримав назву з-за фрески, залишки якої видно на стіні. Храм висічений всередині кам'яної глиби. В даний час вікна та двері храму закриті, тому оглянути його можна тільки зовні.







Повертаємося на південь, до початку дороги, яка зиґзаґами веде до міста. Видно колії від колісниць, протерті в скелі.
Відвідування Ескі-Кермен платне. Ціна квитка - 10 грн. Квитки продають охоронці-білетери-контролери.



На верхньому марші збереглися кам'яні упори від стулок воріт. Основні будівлі перебували в південно-східній частині плато, тому для їх огляду будемо йти вздовж східного схилу на північ.
Біля воріт видно печери різного призначення: сторожові башти, печерні храми, допоміжні приміщення.



У північному напрямку від воріт видно початок головної вулиці з відгалуженнями бічних вулиць.
У храмі «Судилище» знаходиться хрещальня (баптистерій), напівкругла апсида зі ступінчастим лавою (синтроном) і єпископським кріслом.





Продовжуємо йти вздовж східного схилу. Нам зустрічаються каземати, які охороняли вузькі проходи і хвіртки, через які можна було потрапити на плато, зерносховища, житлові приміщення.



Повернувши вліво вглиб плато, можна вийти до залишків базиліки IV ст.



Для автономного забезпечення жителів фортеці під час облоги питною водою на Ескі-Кермен був виритий облоговий колодязь. Тунель був пробитий зверху точно до водоносного горизонту, який живив джерело, що знаходиться у підніжжі обриву. Вниз йдуть круті сходи з шести маршів.



На першому марші зліва знаходиться велика печера, ймовірно, для варти.



Зараз тут живе гарна кицька.



Сходи дуже крута, а ступені слизькі, тому вниз йти небезпечно. Посередині спуску в стіні прорубано вікно для природного освітлення сходів.



Зараз скельна стіна між водозбірною галереєю і зовнішньою печерою зруйнована, можливо, через землетрус, а, може бути, ворогами фортеці, щоб позбавити її на майбутнє ізольованого джерела води.
Дійшовши до північного краю плато, ми побачимо північний дозорний комплекс, який охороняв північно-східний прохід на плато, і з якого оглядаються підступи до плато. Потрапити до нього можна тільки при наявності навичок скелелазіння і спеціальних пристосувань.



На сусідньому плато, на мисі Топшан видно квадратну вежу. Це залишки укріпленого замку Киз-Куле («Дівоча вежа») X-XI ст.





Спускаємося вниз через північний прохід. Стежка дуже крута і звивиста. Тепер стає зрозуміло, чому на плато краще заходити з південної сторони.



У північній частині плато розташовані численні кафе, місця відпочинку.



Туристів зустрічають прошаки - в'єтнамські свинки.



Поруч знаходиться селянсько-фермерське господарство "Ескі-Кермен".



Звідси можна дістатися до села Красний Мак.



Більше фотографій є тут і тут

Схожі статті:

Чуфу-Кале і Успенський монастир

Мангуп-Кале
Категорія: Визначні місця | Додав: Олег (27.01.2013)
Переглядів: 212 | Теги: печерні міста, Подорожі, крим | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
З фотоальбому
Географія відвідувачів
Free counters!
Орфографія
Система Orphus

Copyright Олег Ващенко © 2008-2018 | Створити безкоштовний сайт на uCoz