Запрошує Олег Ващенко

Російська мова | Головна | Реєстрація | Вхід
П`ятниця, 16.11.2018, 03:52
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Підменю сайту
Визначні місця [38]
Здоров'я [1]
Програми для ПК [1]
Друзі сайту
Хто тут?


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Дізнатися » Визначні місця

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ
Усім тим, хто в цей день не тільки спустошує
полиці винно-горілчаних магазинів, присвячується...

Вважається, що День захисника Вітчизни виник у 1918 р. як день народження Червоної Армії в ознаменування перемоги під Нарвою і Псковом над німецькими загарбниками. Проте ні в цей день, ні взагалі в лютому 1918 року не було ніяких перемог над німцями. Тільки в 1922 році цей день став справжнім святом.

28 січня 1918 року та 11 лютого 1918 року Ленін підписав два декрети відповідно: «Про організацію робітничо-селянській Червоної армії» (РККА) і «Про організацію Робочого-селянського Червоного флоту» (РККФ) з метою захисту Батьківщини від нападу.

Після того, як 18 лютого 1918 року на територію Радянської Росії вторглися австро-німецькі і турецькі війська, які порушили
раніше підписане перемир'я і приступили до окупації України, Білорусі та Прибалтики, Радянський уряд звернувся до народу за допомогою з відозвою: «Соціалістична Вітчизна в небезпеці!»

І тоді, 23 лютого почала мобілізовуватися нова армія з десятків тисяч добровольців. Саме в цей день у Петрограді був проведений день Червоної Армії під гаслом захисту соціалістичної Вітчизни від «кайзерівських військ». Знов сформовані частини РККА відразу ж вступали в бій проти німецьких військ.

23 лютого - дата, яка нагадує про розпочату в той день масову мобілізацію добровольців в існуючу тоді лише на папері Червону Армію. Мобілізація була оголошена згідно з виданим напередодні декретом Раднаркому «Соціалістична вітчизна в небезпеці!», у зв'язку з німецьким наступом і повальною втечею залишків старої російської армії. Мобілізація, однак, не принесла очікуваних результатів, і в ніч на 24 лютого Рада Народних Комісарів була змушена прийняти німецький ультиматум, а 3 березня підписати Брестський мир цілком на німецьких умовах.

У статті «Важкий, але необхідний урок», опублікованій в «Правді» 25 лютого, Ленін так охарактеризував ситуацію тих днів:

«Болісно-ганебні повідомлення про відмову полків зберігати позиції, про відмову захищати навіть нарвскую лінію, про невиконання наказу знищити все і вся при відступі; не говоримо вже про втечу, хаос, безрукість, безпорадність, нехлюйство ( ... ) У Радянській республіці немає армії.»

Як зазначає історик Юрій Фельштінський, відносно невеликі німецькі загони просувалися, майже не зустрічаючи опору:

«Через
паніку і чутки про наближення міфічних німецьких військ, що панували серед більшовиків,  міста і станції залишалися без бою ще до прибуття супротивника. Двінськ, наприклад, був узятий німецьким загоном в 60-100 людей. Псков був зайнятий невеликим загоном німців, які приїхали на мотоциклах. У Режиці німецький загін був настільки малий, що не зміг зайняти телеграф, який працював ще цілу добу.»

Згодом був написаний міф про «перемогу», нібито здобуту в цей день над німцями «під Псковом і Нарвою» (насправді Псков був зайнятий невеликим загоном німців 24 лютого майже без опору, а до Нарви німці підійшли 3 березня і зайняли її на наступний ранок після декількох годин перестрілки з загонами Дибенко і нічної втечі останніх, причому за втечу з-під Нарви Дибенко був знятий з посади наркома, виключений з партії і відданий під трибунал).

Міф про «перемогу під Псковом і Нарвою» був сформульований у 1938 р. особисто І. В. Сталіним, що виклав його в «Короткому курсі історії ВКП(б)» в наступних словах:

«Озброєна інтервенція німецьких імперіалістів викликала потужний революційний підйом в країні. У відповідь на кинутий партією і Радянським урядом клич «Соціалістична вітчизна в небезпеці!» робочий клас відповів посиленим формуванням частин Червоної армії. Молоді загони нової армії - армії революційного народу - героїчно відбивали натиск озброєного до зубів німецького хижака. Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їх просування на Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму - 23 лютого - став днем народження молодої Червоної армії.»

Це один з небагатьох днів календаря, коли сильна половина людства отримує законне право приймати від жінок привітання, подяку, і, звичайно, подарунки.Помню ще в дитячому садку робили з картону шаблі і вирізали червоні зірки.

З 1946 року свято стало називатися «Днем Радянської Армії і Військово-морського Флоту»

Для деяких людей свято 23 лютого залишилося днем чоловіків, які служать в армії або в будь-яких силових структурах. Тим не менше, більшість громадян Росії і країн колишнього СРСР схильні розглядати День захисника Вітчизни «не стільки, як річницю великої перемоги або «День Народження Червоної Армії», скільки, як День справжніх чоловіків. Захисників у широкому сенсі цього слова.

Державна Дума Росії 10 лютого 1995 року прийняла федеральний закон "Про дні військової слави (переможні дні) Росії”, в якому цей день названий так: "23 лютого - День перемоги Червоної Армії над кайзерівськими військами Німеччини (1918 рік) - День захисника Вітчизни”.
18 січня 2006 року Держдума проголосувала за зміну редакції назви дня військової слави - 23 лютого. Палата прийняла відповідну поправку до чинного закону «Про дні військової слави і пам'ятні дати Росії». Головатюк і інший автор поправки - член фракції ЛДПР Володимир Овсянніков запропонували виключити слова «День перемоги Червоної Армії над кайзерівськими військами Німеччини (1918 рік)», а також викласти в однині поняття «захисник». Більшість депутатів підтримали цю ініціативу і проголосувала за нову редакцію дня святкування 23 лютого як "День захисника Вітчизни".

Нині 23 лютого є Днем захисника Вітчизни в Росії, Україні, Білорусії і в Придністров'ї. З 2002 року за рішенням Державної думи РФ РФ 23 лютого в Росії є неробочим днем, але в Україні та в Республіці Білорусь продовжує залишатися робочим днем.

23 лютого 1999 року — Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».

Цим указом президент Кучма продовжив радянську традицію — в Радянському Союзі цей день також вважався офіційним державним святом — «Днем Радянської Армії та Військово-Морського флоту».

29 січня Україна вшановує пам'ять героїв Крут. 91 рік тому три сотні київських студентів вступили в нерівний бій з шеститисячної більшовицькою армією, захищаючи Українську народну республіку.

14 жовтня відзначається свято Покрови Богородиці, до якого приурочено День українсько козацтва, покровителькою якого є Божа Матір.
Категорія: Визначні місця | Додав: Олег (02.09.2012)
Переглядів: 204 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
З фотоальбому
Географія відвідувачів
Free counters!
Орфографія
Система Orphus

Copyright Олег Ващенко © 2008-2018 | Створити безкоштовний сайт на uCoz